Отзывы
Никуленко Юлия
21.11.2019Интересно. Очень профессионально. Напишу честно – недоел развлекательный формат и вечный фан. А эта встреча – профессионал с полезной информацией, а не просто «любите себя». Выводы после лекции: Перфекционист – это хорошо, но его надо остановить и показать, что он нормальный человек. За жизнь отвечаю я! И только я!
Татьяна Никитюк
19.10.2019Кому счастья, кому счастья?) .
Все мы в погоне за счастьем. Достигнув одной цели, не насытившись, ставим перед собой другую и мчимся дальше. Нам может казаться, что когда мы получим желаемое, мы точно будем счастливы. Может и будем, только на долго ли… мы можем до конца и не осознавать, какое оно, это счастье. И нам даже может казаться, что всё вокруг счастливые, но не я 😟
Поможет в этом разобраться мастер класс от психолога @olgaevlanova на тему «Как стремление к счастью делает нас несчастливыми». . .
Ткаченко Ирина
18.10.2019Спасибо за полезную и лаконичную информацию, наглядные схемы и хорошие примеры. Буду чаще использовать критическое мышление и притормаживать себя в некоторых реакциях. Получила любопытный инсайт во время практики «Что если мне осталось…». Помогло увидеть действительно ценные вещи для меня.
Anastasiya Borynets
23.09.2019Осене, ти тільки почалася, а вже встигла стільки мені подарувати. Ні, не надзвичайного. А звичайнісінького, яке, якщо помічати і відчувати, стає найнезвичайнішим.
Я зустрічала світанок. Вдихала ранкову прохолоду, ходила по росі, дивилася як небо переливається від туманно-бузкового до пристрасно-червоного. Зігрівалася сонцем, яке народжувалося, як малюк, і наповнювало теплом і вірою, що все циклічно і в усьому є баланс — і в стражданнях, і в радості.
Я лежала на траві під яблунями вночі і дивилася на зоряне небо. Загадувала бажання, коли падала зірка. Посилала теплі мрії у Всесвіт і відпускала їх, дозволяла їм розлетітися з надією, що якась з них колись повернеться до мене і скаже «Привіт. А пам‘ятаєш ту ніч у горах?..»
Я гуляла лісом, який листям танцював свій перший осінній танець і закрутив мене так, що я піддалася, наче на першому побаченні, звернула з маршруту і через кілька хвилин опинилася на галявині з магнетичним краєвидом. Я дивилася на гори, вбрані молочним серпанком, і думала, як важливо проживати момент, дозволяти собі піти незапланованою стежкою, не здатися перед невідомістю і в нагороду отримати те, про що і не знаєш. Бо неможливо все передбачити раз і назавжди. Інакше можна все життя лишатися біля підніжжя гори, так і не побачивши магічних краєвидів.
Я мовчала весь день. Слухала себе, прислуховувалась, вивчала і думала. Тиша зміщує перспективу, дає змогу по-новому почути і відчути себе і інших, кристалізує енергію, часто невловиму через шум, а також дає іншу цінність слову, підсилює його вагомість, відкриває його можливості. Затихнути — гарна можливість паузи. Але говорити — важливо, це радість, щоб відкриватись іншим і бути в контакті з близькими і світом. І ще: щоб сказати просте і тепле «Дякую».
Дякую, осене. Дякую, що ти відкрита. Дякую, що показала, що літо можна тримати, як теплий спогад, але шкодувати за ним не варто, щоб не втратити можливість тут і зараз відчувати душевність вересневої прохолоди, насолоджуватися грайливістю оксамитових жоржин і смакувати ароматні груші, як у фільмі «Місто Янголів»
Павел Николайчук
10.09.2019
Наталья Гурьянова
Участник конгресса 15.08.2019Было очень познавательно)) учитывая, что доклад из-за смещения тайминга, был в обеденное время, но никто не ушел 🙂
Ольга Евланова
тренер, психотерапевтЗдравствуйте) Приглашаю Вас к знакомству, как активный по жизни человек и практикующий психотерапевт, травматерапевт, тренер. Приходите учиться счастливо и интересно жить. Ведь если Взрослый умеет быть счастливым, он сможет научить этому и своего ребёнка. Так и мир станет добрее))
Узнайте обо мне больше